Функціональне дослідження легень та газового складу крові виконуються з метою діагностики ступеня вентиляційної та дихальної недостатності, а також уточнення характеру порушень (обструктивні, рестриктивні). При легеневій гіпертензії відзначаються зменшення дифузійної здатності монооксиду вуглецю (40-80% від нормального значення), зниження РаО2 і зазвичай знижене через альвеолярну гіпервентиляцію РаСО2. Зниження легеневих обсягів та швидкісних показників вентиляційної функції, гіпоксемія визначаються при тяжкому перебігу легеневої гіпертензії на ранніх стадіях захворювання.
Вентиляційно-перфузійна сцинтиграфія
Вентиляційно-перфузійна сцинтиграфія легень – цей метод є найбільш інформативним у діагностиці клінічного класу 4 – хронічної тромбоемболії легеневої артерії та її гілок.
У хворих на ЛГ можна виявити як абсолютно незмінену картину, так і невеликі периферичні субсегментарні дефекти перфузії без порушеної вентиляції. При цьому дефекти перфузії виявляються в часткових та сегментарних зонах. У диференціальній діагностиці ПЛГ та хронічній тромбоемболії чутливість вентиляційно-перфузійної сцинтиграфії легень становить 90-100%, а специфічність – 94-100%. У хворих на паренхіматозну хворобу легень перфузійні дефекти збігаються з дефектами вентиляції.