Електрокардіографічне дослідження дозволяє виявити ознаки гіпертрофії та перевантаження правого шлуночка, дилатацію та гіпертрофію правого передсердя. Гіпертрофію правого шлуночка визначають у 87%, а відхилення електричної осі серця праворуч у 79% пацієнтів з ідіопатичною легеневою гіпертензією. Низька чутливість (55%) та специфічність (70%) електрокардіографічних ознак вказують на необґрунтованість використання методу для скринінгу у діагностиці легеневої гіпертензії. Шлуночкові аритмії виникають рідко, надшлуночкові аритмії зустрічаються часто у вигляді екстрасистолії, фібриляції передсердь.

У хворих з тяжкою ЛГ може виявлятися незмінена ЕКГ. Якщо зміни на ЕКГ виникають лише за наявності досить вираженої гіпертрофії правих відділів серця, то за допомогою векторкардіографії можна діагностувати ці зміни на ранніх стадіях. Фонокардіографічне дослідження дозволяє не тільки діагностувати гіпертензію або гіперволемію в малому колі кровообігу, а й відносну недостатність трикуспідального клапана та клапана легеневої артерії, а також виявляти набуті та вроджені вади серця, що супроводжуються вторинним ЛГ.

АНКЕТА ПАЦІЄНТА