Причини захворювання

Серед причин захворювання на легеневу гіпертензію важливе місце займає хронічна обструктивна хвороба легень і її найчастіший варіант - хронічний бронхіт, що виникає у 90% курців.

Поряд із патологією легень, до розвитку легеневої гіпертензії нерідко призводять повторні тромбоемболії легеневих артерій.

Легенева гіпертензія є найчастішим ускладненням ураження серцевого м'яза у хворих на ішемічну хворобу серця, запальними захворюваннями міокарда та вадами серця.

Крім захворювань лівих камер серця, підвищений тиск у легеневій артерії – основне ускладнення та причина смерті хворих із вродженими вадами серця, яким відмовлено у хірургічному лікуванні. Однак легенева гіпертензія може розвиватися й у хворих, які раніше прооперовані з приводу вроджених вад серця.

Поряд з переліченими вище захворюваннями, легенева гіпертензія часто зустрічається у хворих з аутоімунною патологією: системним червоним вовчаком, системною склеродермією і ревматоїдним артритом.

Легенева гіпертензія ускладнює тяжкі захворювання печінки з розвитком цирозу. Крім того, підвищення тиску в судинах легень може виникати у пацієнтів із ВІЛ-інфекцією, гематологічними захворюваннями.

У разі, коли при обстеженні не знаходять причин для розвитку легеневої гіпертензії, діагностують ідіопатичну легеневу гіпертензію. Ця назва виникла від двох грецьких слів: idios і pathos – «своєрідне страждання». Ідіопатична легенева гіпертензія є самостійним захворюванням, на відміну від вторинної легеневої гіпертензії, що виникає як ускладнення різних хвороб органів кровообігу та дихання.

Причини виникнення захворювання невідомі. Передбачається, що причину цього захворювання необхідно шукати генетичному рівні людини. В останні роки вивченню цього питання приділяється значна увага. Серед факторів ризику розвитку ідіопатичної легеневої гіпертензії називають препарати для лікування ожиріння, амфетаміни, кокаїн, триптофан, гормональні контрацептиви, куріння та навіть вагітність. Висловлюється думка про роль генетичних факторів у розвитку даного захворювання. Однак точної відповіді про причину виникнення ідіопатичної легеневої гіпертензії поки що не отримано.

Фахівці виділяють безліч факторів ризику розвитку легеневої гіпертензії:

• вік від 20 до 40 років;
• Жіноча стать;
  
• Мутації деяких генів – відіграють роль при ідіопатичному характері захворювання;
• Інтоксикації, зокрема лікарські;
• Портальна гіпертензія;
• Ожиріння;
• Тютюнопаління;
• ВІЛ інфекція;
• Захворювання сполучної тканини, наприклад, системний червоний вовчак;
• Вроджені вади серця, такі як наявність шунтів між системними та легеневими судинами;
• Легеневий капілярний гемангіоз;
• Систолічна та діастолічна дисфункція лівого шлуночка;
• Патологія клапанів серця;
• Хронічна обструктивна хвороба легень;
• Альвеолярна гіповентиляція;
• Тривале перебування у високогірній місцевості;
• Тромбоемболія легеневої артерії;
• Саркоїдоз;
• Пухлини серця, легень, середостіння;
• Інтерстиціальний фіброз легень;
• Азбестоз;
• Туберкульоз;
• Силікоз;
• Васкуліти;
• Порушення розвитку органів дихальної системи;
• Приймання гормональних препаратів, зокрема оральних контрацептивів.