Аналізи крові та імунологічні показники

Історія хвороби Причини захворювання Види легеневої гіпертензії Симптоми Діагностика ЕКГ (електрокардіограма) ЕхоКГ (ехокардіограма) Рентгенографія органів грудної клітки Тестування функції легень та газового складу крові КТ (комп'ютерна томографія) Катетеризація легеневої артерії та правих відділів серця МРТ (магнітно-резонансна томографія) Ангіопульмографія УЗД внутрішніх органів Аналізи крові та імунологічні показники Тест 6-хвилинної ходьби (6-ХХ) Кардіопульмональний навантажувальний тест Життя з ЛГ Контрацепція та вагітність

Лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові (рівень гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, лейкоцитів, тромбоцитів);
біохімічний (оцінка функції нирок, печінки, вмісту білка);
імунологічний (антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт);
коагулограма крові;
гормони щитовидної залози, ТТГ;
серологічний тест на ВІЛ виконують в обсязі, необхідному для діагностики етіології легеневої гіпертензії.

У пацієнтів з ідіопатичною легеневою гіпертензією високий рівень сечової кислоти у сироватці крові. Підвищена плазмова концентрація мозкового натрійуретичного пептиду (BNP) з'являється при правошлуночковій недостатності та поряд зі збільшеною концентрацією в сироватці норадреналіну, ендотеліну-1 та тропоніну T відноситься до факторів несприятливого прогнозу.