Юлія Беребенець. Життя з ЛГ

«Я просто хочу жити своє життя», - так Юля назвала свою сповідь про своє нелегке, але мужнє і натхненне життя з легеневою гіпертензією.

«І вочевидь, що щастя та наповненість життя не залежить від діагнозу - це наш внутрішній стан, і тільки ми можемо керувати їм:

Я - звичайна дівчина. У мене є свої мрії, захоплення, плани на майбутнє. Я люблю відкривати для себе нове, насолоджуватися приємними моментами, знаходити щось особливе навіть у буденних речах.

У мене легенева гіпертензія, і це частина мого життя. Але це не визначає мене, як особистість. Я прагну жити повноцінно, мати можливість працювати, подорожувати, будувати своє майбутнє, як і всі інші. Так, іноді мені доводиться пристосовуватися до обставин, знаходити свої шляхи досягнення цілей, але це не робить мене слабшою — навпаки, вчить цінувати життя ще більше.

Щоб жити, мені потрібні ліки. Вони дорогі, і в Україні їх не хочуть закуповувати. Тому мені доводиться долати довгий і виснажливий шлях до Італії, щоб отримати їх там. Це не просто поїздка, це справжня боротьба за можливість дихати, за можливість мати майбутнє. Кожна подорож — це виклик, фізичний і моральний, але я не можу дозволити собі зупинитися. Бо зупинка означає кінець.

У мене невелике коло друзів, але вони для мене дуже важливі. Це люди, з якими можна бути собою, не прикидатися, не пояснювати зайвого. Я ціную щирість і справжні зв’язки більше, ніж велику кількість знайомих.

Я хочу, щоб мене бачили не крізь призму діагнозу, а як людину, яка прагне розвиватися, бути корисною, приносити радість собі та іншим. Для мене важливо жити без обмежень у думках, бути собою, реалізовувати свої мрії й надихати інших не здаватися перед труднощами.

Я ціную кожен день, кожну можливість, і вірю, що життя прекрасне, коли знаходиш у ньому радість і сенс.»

Дякуємо, Юліє, за твою щирість!